Марина Іванівна Цвєтаєва(1892-1941)
«Книги в червоній палітурці»
« … Моїми віршами, як дорогоцінним
винам, настане своя черга… »
М.І.Цвєтаєва
26 вересня 1892 року в сім'ї Івана Цвєтаєвого, професора Московського університету та Марії Мейн,прекрасної піаністки, народилася дочка Марина. Мама була дуже освічена жінка, вона навчила свою дочку двом європейським мовам. З 4-х років Муся (так називала Марину мама) почала складати слова в риму, а з 6-ти писала вірші не тільки на російською мовою, а й французькою та німецькою мовами.
Родинна благополуччя Цвєтаєвих закінчилося в рік, коли Марині виповнилося 10 років. Мати важко захворіла, і сім'я була змушена виїхати за кордон, до країн з теплим кліматом – Італії, Швейцарії, Німеччини. Це тривало 3 роки. У 1905 році переїхали до Криму. Через рік померла мама. В цей період Марина багато читає. В 17 років дівчина самостійно вирушила до Парижа, навчалась в Сорбонні.
Перша книга поезій називалась «Вечірній альбом», випущена за власні кошти, друга «Волшебный фонарь».
За вірш «Рай» Марина отримала свою першу і єдину літературну премію на Пушкінському конкурсі. Дуже любила вірші Байрона та Пушкіна. Багато віршів присвятила Блоку та Ахматовій.
У 1912 році Марина одружилася з С.Ефроном. Згодом у них народилася донька Аріадна. Цвєтаєва була приголомшена горем. Але, на диво, душа її трудилася невпинно, вона писала натхненно книги. Створила понад 300 віршів,17 поем, 8 віршованих драм.
Війна і революція відкрили новий етап у житті поетеси – трагічний, нещасливий, сповнений випробуваннями. С.Ефрон закінчив школу прапорщиків і його призвали до армії. Чоловік – з білими,вона – у червоній столиці. Духовна самотність стала нестерпною.
Після розгрому білої гвардії С.Ефрон потрапив до Чехословаччини. 3 роки Цвєтаєва, прожила нічого не знаючи про чоловіка, а в 1922 році отримавши звістку, вирішила їхати до нього.
17 років прожила за кордоном. Тут народився її син. Берлін, Прага, Париж. Це були роки найбільших випробувань для неї, випробування духу, характеру, таланту. Найдраматичнішим було те, що Цвєтаєва любила Росію, жила нею і страждала для неї, з нею була пов'язана кровно і духовно.
Поступово поетеса почало думати про повернення на Батьківщину. І в червні 1939 року потяг Париж – Москва мчав Цвєтаєву, слідом за чоловіком та донькою. Однак надії, пов’язані з поверненням, не виправдалися.
Поетеса зазнавала важких ударів долі. Арешт чоловіка і старшої доньки Аріадни. Початок війни. Евакуація в невелике містечко Єлабугу в Татарії. Постійна тривога за життя близьких їй людей. Цілковита духовна ізоляція. Жодної звістки від друзів. І думки, думки… Вони ятрила душу, не залишаючи місця бажанню жити. 31 серпня 1941 рік Цвєтаєва покінчила життя самогубством.
Виразне читання вірша М.Цвєтаєвої «Книги в червоній палітурці"
Словникова робота
Лірика – один із основних родів, який відображає життя за допомогою зображення окремих думок, почуттів і переживань людини, викликаних тими чи іншими обставинами ( життя, подане в переживаннях); особливий рід літературно-художніх творів.
Ліричний герой – це образ, що виникає в уяві читача під враженням висловлених у творі почуттів, переживань, роздумів.
Гріг – композитор, періоду романтизму.
Шуман– німецький композитор.
Кюї– російський композитор.
Діоген, шо живе в бочці – давньогрецький філософ, 460 рік до н. е.
Тронний зал − зал, у якому проходили коронації монархів і офіційні прийоми.
Асоціація – союз, спілка, товариство; поняття, що виникає при згадуванні іншого.
Робота над змістом вірша з елементами коментування.
Тема вірша: зображення чарівного світу літератури і мистецтва