ЖУЛЬ ВЕРН (1828-1905)
Інтерв’ю з Ж. Верном
Ж . В е р н. Я дуже радий бачити ще одне покоління моїх читачів. Я завжди вірив у силу людини, її розум, здатність змінити життя на землі на краще за допомогою науки. Я готовий відповісти на ваші запитання.
- Де і коли Ви народилися?
- У 1828 р. У Франції, у м. Нант.
- Ким були Ваші батьки?
- Батько був юристом і наполягав на тому, щоб і я пішов цією дорогою. Але сталося по-іншому.
-Як Ви вчилися в школі?
- Загалом добре. Але улюбленими предметами, за які я з легкістю отримував вищі бали, були французька мова та література.
- Які події дитинства запам’яталися Вам на все життя?
- Я завжди хотів вирушити у морську подорож. І, коли мені було 11 років, я втік із дому і найнявся юнгою на шхуну, яка відпливала до Індії. Але батьки розшукали мене й повернули додому, а у велику навколосвітню подорож я все ж таки вирушив, але пізніше, коли вже став дорослим.
- Яку освіту Ви здобули?
- Підкорившись бажанню батьків, після ліцею я продовжив навчання у Паризькій школі права. Закінчивши її й отримавши диплом юриста, я переконав батьків, що моє справжнє покликання — література й театр. Життя моє тоді було нелегким, але я жодного разу не пошкодував про свій вибір.
- Коли до Вас прийшла слава?
- У 1863 р., коли був надрукований роман «П’ять тижнів на повітряній кулі». У цьому творі я передбачив місцезнаходження тоді ще не відкритих витоків Нілу, «сконструював» аеростат з температурним управлінням.
- У чому секрет Вашого успіху?
- Я завжди любив життя, пригоди, мандрівки, прагнув дізнатися про цей прекрасний світ якомога більше, дуже багато й наполегливо працював. Нагородою за це стала любов багатьох поколінь читачів до моїх книжок.
- Що б ви побажали сучасним дітям?
- У своїх книгах я попереджав, що наукові відкриття можуть не тільки приносити людству не тільки користь, але й шкоду. Я хотів би, щоб ви пам’ятали про це, коли сідаєте за комп’ютер, перед екраном телевізора, користуєтесь мобільним телефоном. Цими винаходами людство може пишатися, але в усьому треба знати міру. Не забувайте про чудову природу нашої землі, подорожуйте рідним краєм та чужими
містами й морями, бережіть екологію нашої планети, щоб чисте повітря
й воду могли мати не тільки ви, але й наступні покоління.
Огляд творів Ж. Верна. Законспектуй!
Першою книгою, яка принесла письменникові славу, був роман «П’ять тижнів на повітряній кулі» (1863). Головний герой — сміливий дослідник доктор Фергюссон організував експедицію на повітряній кулі, зробленій за його проектом. Роман відкрив серію творів Ж. Верна під назвою «Незвичайні подорожі».
«Подорож до центра Землі» (1864) належить до жанру фантастики. Герої твору переживають нелегкі випробування, бачать минуле нашої планети та її читачів.
Романи «Із Землі на Місяць» (1865) та «Навколо Місяця» (1870) описують космічну подорож в артилерійському снаряді, випущеному з гармати.
Найзнаменитіший роман Ж. Верна — «Діти капітана Гранта» (1868). Щоб урятувати свого батька, його дітям та екіпажеві судна потрібно розгадати загадку: географічні дані на записці, що розмита водою, не дають однозначної відповіді про місцезнаходження капітана Гранта.
Відомі й улюблені багатьма романи «20 тисяч льє під водою» (1870) та «Таємничий острів» (1875). Героеві першого твору, капітанові Немо, щоб залишити несправедливий і жорстокий світ, довелося збудувати човен під назвою «Наутілус».
Дуже популярний роман «П’ятнадцятирічний капітан» (1878) — цікава й повчальна книга. Юнак, що не має великого досвіду, повиненстати капітаном і з гідністю виходить переможцем з усіх складних і небезпечних ситуацій, у які потрапляє він та екіпаж судна «Пілігрім».
«Розплутайте нитку». Назвіть роман і місце, де відбуваються події.
Захоплені сучасники називали Ж. Верна «всесвітнім мандрівником», «чарівником», «пророком», «провидцем», «винахідником без майстерні».
Що ж «винайшов» Ж. Верн? Про це ви дізнаєтесь, якщо пройдете лабіринтом.
(Космічний корабель, підводний човен, гелікоптер, ракета з реактивним двигуном, звукове кіно, далекобійна артилерія)
Пятнадцатилетний
капитан
1878
Краткое содержание
романа
Читается за 9
мин.
Оригинал — за 9
ч.
29 января 1873 г. шхуна-бриг «Пилигрим», оснащённая для китобойного промысла, выходит в плавание из порта
Оклеанда, Новой Зеландии. На борту находятся отважный и опытный капитан Гуль, пять бывалых матросов, пятнадцатилетний младший матрос — сирота Дик Сенд, судовой кок Негоро, а также жена
владельца «Пилигрима» Джемса Уэлдона — миссис Уэлдон с пятилетним сыном Джеком, её чудаковатый родственник, которого все называют «кузен Бенедикт», и старая нянька негритянка Нан. Парусник
держит путь в Сан-Франциско с заходом в Вальпараисо. Через несколько дней плавания маленький Джек замечает в океане опрокинутое на бок судно «Вальдек» с пробоиной на носу. В нем матросы
обнаруживают пять истощённых негров и собаку по кличке Динго. Оказывается, что негры: Том, шестидесятилетний старик, его сын Бат, Остин, Актеон и Геркулес — свободные граждане США. Завершив
работу по контракту на плантации в Новой Зеландии, они возвращались в Америку. После столкновения «Вальдека» с другим судном все члены экипажа и капитан исчезли и они остались одни. Их
переправляют на борт «Пилигрима», и через несколько дней внимательного ухода за ними они полностью восстанавливают свои силы. Динго, по их словам, капитан «Вальдека» подобрал у берегов
Африки. При виде Негоро собака по непонятной причине начинает свирепо рычать и выражает готовность на него наброситься. Негоро предпочитает не показываться на глаза собаке, которая, по всей
видимости, его узнала.
Через несколько дней капитан Гуль и пятеро матросов, отважившиеся на шлюпке пуститься на ловлю кита,
замеченного ими в нескольких милях от корабля, погибают. Дик Сенд, оставшийся на судне, берет на себя функции капитана. Негры пытаются под его руководством обучиться матросскому ремеслу. При
всем своём мужестве и внутренней зрелости Дик не владеет всеми навигационными знаниями и умеет ориентироваться в океане лишь по компасу и лоту, измеряющему скорость движения. Находить
местоположение по звёздам он не умеет, чем и пользуется Негоро. Он разбивает один компас и незаметно для всех изменяет показания второго. Затем выводит из строя лот. Его происки способствуют
тому, что вместо Америки корабль прибывает к берегам Анголы и его выбрасывает на берег. Все путешественники целы. Негоро незаметно покидает их и уходит в неизвестном направлении. Через
некоторое время отправившийся на поиски какого-нибудь поселения Дик Сенд встречает американца Гэрриса, который, будучи в сговоре с Негоро, своим старым знакомым, и уверяя, что путешественники
находятся на берегах Боливии, заманивает их на сто миль в тропический лес, обещая кров и уход на гациенде своего брата. Со временем Дик Сенд и Том понимают, что они неведомым образом
оказались не в Южной Америке, а в Африке. Гэррис, догадавшись об их прозрении, скрывается в лесу, оставив путников одних, и идёт на заранее условленную встречу с Негоро. Из их разговора
читателю становится ясно, что Гэррис занимается работорговлей, Негоро также долгое время был знаком с этим промыслом, пока власти Португалии, откуда он родом, за такую деятельность не
приговорили его к пожизненной каторге. Пробыв на ней две недели, Негоро сбежал, устроился коком на «Пилигриме» и стал ждать подходящего случая, чтобы попасть обратно в Африку. Неопытность
Дика сыграла ему на руку, и его план был приведён в исполнение гораздо раньше, чем он смел надеяться. Недалеко от того места, где он встречается с Гэррисом, стоит караван рабов, который идёт
в Казонде на ярмарку под предводительством одного их знакомого. Караван стоит лагерем в десяти милях от местонахождения путешественников, на берегу реки Кванзы. Зная Дика Сенда, Негоро и
Гэррис верно предполагают, что он решит довести своих людей до реки и на плоту спуститься к океану. Там-то они и предполагают схватить их. Обнаружив исчезновение Гэрриса, Дик понимает, что
произошло предательство, и решает по берегу ручья дойти до более крупной реки. По дороге их настигают гроза и свирепый ливень, от которого река выходит из берегов и на несколько фунтов
поднимается над уровнем земли. Перед дождём путешественники забираются в опустевший термитник, высотой в двенадцать футов. В огромном муравейнике с толстыми глиняными стенами они пережидают
грозу. Однако выбравшись оттуда, они немедленно попадают в плен. Негров, Нан и Дика присоединяют к каравану, Геркулесу удаётся бежать. Миссис Уэлдон с сыном и кузена Бенедикта уводят в
неопределённом направлении. За время пути Дику и его друзьям неграм приходится пережить все тяготы перехода с караваном рабов и стать свидетелями зверского обращения солдат-охранников и
надсмотрщиков с невольниками. Не выдержав этого перехода, по дороге гибнет старая Нан.
Караван приходит в Казонде, где рабов распределяют по баракам. Дик Сенд случайно встречает Гэрриса и, после
того как Гэррис, обманывая его, сообщает о смерти миссис Уэлдон и её сына, в отчаянии выхватывает у него из-за пояса кинжал и убивает его. На следующий день должна состояться ярмарка рабов.
Негоро, видевший издалека сцену гибели своего приятеля, просит позволения у Альвеца, хозяина каравана рабов и очень влиятельного в Казонде лица, а также у Муани-Лунга, местного царька,
позволения после ярмарки казнить Дика. Альвец обещает Муани-Лунгу, не способному долгое время обходиться без спиртного, по капле огненной воды за каждую каплю крови белого человека. Он
готовит крепкий пунш, поджигает его, а когда Муани-Лунг пьёт его, то его насквозь проспиртованное тело внезапно загорается и царёк истлевает до самых костей. Его первая жена — королева Муана
устраивает похороны, во время которых по традиции убивают многочисленных остальных жён царька, сбрасывают в котлован и затопляют его. В том же котловане находится и привязанный к столбу Дик.
Он должен погибнуть.
Миссис Уэлдон с сыном и кузеном Бенедиктом тем временем тоже живут в Казонде за оградой фактории Альвеца.
Негоро держит их там в заложниках и хочет получить от мистера Уэлдона выкуп в размере ста тысяч долларов. Он заставляет миссис Уэлдон написать мужу письмо, которое, должно способствовать
осуществлению его плана, и, оставив заложников на попечение Альвеца, отбывает в Сан-Франциско. Однажды кузен Бенедикт, страстный коллекционер насекомых, гонится за особенно редкой жужелицей.
Преследуя её, он незаметно для самого себя через кротовый лаз, проходящий под стенами ограды, вырывается на свободу и бежит две мили по лесу в надежде все же схватить насекомое. Там он
встречает Геркулеса, все это время находившегося рядом с караваном в надежде чем-либо помочь своим друзьям.
В это время в деревне начинается продолжительный, необычный для этого времени года ливень, который затопляет
все ближайшие поля и грозит оставить жителей без урожая. Королева Муана приглашает в деревню колдунов для того, чтобы они прогнали тучи. Геркулес, поймав в лесу одного из таких чародеев и
переодевшись в его наряд, притворяется немым колдуном и приходит в деревню, хватает изумлённую королеву за руку и ведёт её в факторию Альвеца, Там он знаками показывает, что в бедах её народа
виновата белая женщина и её ребёнок. Он хватает их и уносит из деревни. Альвец пробует задержать его, но уступает перед натиском дикарей и оказывается вынужден отпустить заложников. Пройдя
восемь миль и наконец освободившись от последних любопытных жителей деревни, Геркулес опускает миссис Уэлдон и Джека в лодку, где они с изумлением обнаруживают, что колдун и Геркулес — это
одно лицо, видят Дика Сенда, спасённого Геркулесом от смерти, кузена Бенедикта и Динго. Не хватает только Тома, Бата, Актеона и Остина, которых ещё раньше продали в рабство и угнали из
деревни. Теперь путешественники имеют наконец возможность на лодке, замаскированной под плавучий островок, спуститься к океану. Время от времени Дик выходит на берег, чтобы поохотиться. Через
несколько дней пути лодка проплывает мимо деревни людоедов, расположенной на правом берегу. То, что по реке плывёт не островок, а лодка с людьми, дикари обнаруживают после того, как она
оказывается уже далеко впереди. Незаметно для путешественников дикари по берегу преследуют лодку в надежде на добычу. Через несколько дней лодка останавливается у левого берега, чтобы не быть
затянутой в водопад. Динго, едва выпрыгнув на берег, устремляется вперёд, словно учуяв чей-то след. Путешественники натыкаются на маленькую лачугу, в которой разбросаны уже побелевшие
человеческие кости. Рядом на дереве кровью выведены две буквы «С. В.». Это те же самые буквы, что выгравированы на ошейнике Динго, Рядом находится записка, в которой её автор — путешественник
Самюэль Вернон обвиняет своего проводника Негоро в том, что он смертельно ранил его в декабре 1871 г. и ограбил. Внезапно Динго срывается с места, и неподалёку раздаётся вопль. Это Динго
вцепился в горло Негоро, который, перед тем как сесть на пароход до Америки, вернулся на место своего преступления, чтобы достать из тайника деньги, украденные им у Вернона. Динго, которого
Негоро перед смертью ранит ножом, погибает. Но и самому Негоро не удаётся уйти от возмездия. Опасаясь на левом берегу спутников Негоро, Дик переправляется на разведку на правый берег. Там в
него летят стрелы, и десять дикарей из деревни людоедов прыгают к нему в лодку. Дик простреливает весло, и лодку несёт к водопаду. Дикари в нем погибают, однако Дику, укрывшемуся лодкой,
удаётся спастись. Вскоре путешественники добираются до океана, а затем без приключений 25 августа прибывают и в Калифорнию. Дик Сенд становится сыном в семье Уэлдона, к восемнадцати годам
заканчивает гидрографические курсы и готовится стать капитаном на одном из кораблей Джеймса Уэлдона. Геркулес становится большим другом семьи. Тома, Бата, Актеона и Остина мистер Уэлдон
выкупает из рабства, и 15 ноября 1877 г. четыре негра, избавившиеся от стольких опасностей, оказываются в дружеских объятиях Уэлдонов.
ПРОСЛАВЛЕННЯ СИЛИ ЛЮДСЬКОГО ХАРАКТЕРУ
В РОМАНІ Ж. ВЕРНА «П’ЯТНАДЦЯТИРІЧНИЙ КАПІТАН»
Усний кросворд
1. В якій країні жив Ж. Верн?
2. Що вивчав Ж. Верн у Парижі?
3. Де відбуваються дії роману «Із Землі на Місяць»?
4. Місто, в якому народився письменник.
5. Країна, до якої хотів вирушити 11-річний Ж. Верн.
Ключове слово - _______________________
Робота з літературознавчими термінами
Роман — один із жанрів епічної розповідної літератури; великий складний за будовою прозовий (рідше віршований) епічний твір, у якому широко охоплені життєві події, глибоко розкривається історія формування характерів багатьох персонажів.
Роман може бути історичним, побутовим, соціально-філософським, пригодницьким тощо.
Пригодницький (авантюрний) роман— великий за обсягом, переважно прозовий твір із гострим динамічним сюжетом та пригодницькими ризикованими ситуаціями.
Ознаки пригодницького роману:
— соціальні мотиви;
— волелюбні настрої;
— герої — мандрівники, вчені, дослідники, розумні, вольові, сміливі, шляхетні люди;
— наявність інтриги, таємниці;
— незвичайність сюжету;
— географічне тло.
Пригодницькі романи Ж. Берна вчені називають ще «науковими романами» або пригодницько-географічними, оскільки всі три аспекти — пригоди, техніка і географія — поєднуються у його творах.
Робота з текстом
І–ІІ розділи
- Як називалося судно, на якому пливли герої? («Пілігрім»)
- Р озкажіть про пасажирів судна. Чому вони опинилися на «Пілігрімі»?
- Що ви дізналися про екіпаж судна?
- Які почуття викликають у вас герої твору?
- Знайдіть у тексті описи зовнішності героїв. Доповніть їх усними характеристиками героїв.
Знайомство з головними героями
Місіс Уелдон, Джек — хоробрі, витривалі, мужні.
Бенедикт — дивний дослідник-ентомолог.
Дік Сенд — рішучий, відважний.
Негоро — дивний, потайний.
Капітан Халл — справедливий, професіонал.
IV розділ
- Які герої з’являються на борту «Пілігріма»?
- Зачитайте уривки, присвячені потерпілим на судні «Вальдек».
- Хто, крім людей, був на затонулому кораблі? (Собака Дінго)
- Р озкажіть, що дивного було в поведінці Дінго? Як він ставився до
- людей на судні?
- Які головні труднощі виникли в героїв роману на морському шляху?
- Як поводилися герої за цих складних обставин? Які риси характеру
- проявили? Як ставилися одне до одного? (Вони були мужніми, сміли-
- вими, сильними духом людьми, які прагнули за будь-яких умов подолати
- труднощі.)
ОБРАЗ ДІКА СЕНДА — П’ЯТНАДЦЯТИРІЧНОГО КАПІТАНА
План- характеристика Діка Сенда
1. Ім’я героя.
2. Вік.
3. Походження.
4. Професія.
5. Портрет.
6. Р иси характеру.
7. Ставлення інших персонажів до героя.
8. Моє ставлення до героя.
Діку Сенду усього 15 років. Доля була до нього суворою: Дік був знайдою, ім’я йому дав перехожий, що відніс хлопчика до притулку. Але, коли він підріс, містер Уелдон звернув увагу на кмітливого хлопчика й дав йому можливість вчитися й працювати на його судні «Пілігрим».
Дік Сенд мріяв вивчитися, щоб стати моряком і справжнім капітаном. Але випробування юнака лише починалися. Фізична сила й міцний дух допомогли йому з гідністю вийти з небезпечних ситуацій. Сміливість, рішучість дозволяли йому швидко діяти. Чуйність і відданість спонукали юнака піклуватися про місіс Уелдон і Джека. Відповідальність була головною рисою характеру Діка, тож не дивно, що п’ятнадцятирічний капітан хвилювався за долю кожного із пасажирів судна й він не їв і не спав, стоячи за штурвалом цілими днями.
До Діка Сенда всі герої ставляться з повагою, сподіваючись на його силу й розум, і лише Негоро і Гарріс вороже ставляться до капітана, бо він стає на заваді їхнім підступним планам.
Він викликає повагу тим, що намагаеться бути відданим, чуйним, сміливим, рішучим.
ОБРАЗ ГЕРКУЛЕСА В РОМАНІ Ж. ВЕРНА «П’ЯТНАДЦЯТИРІЧНИЙ КАПІТАН»
Ім’я героя вже промовляє само за себе — Геркулес.
Як ви вважаєте, чому хлопця називали саме так?
(Він був дуже сильним фізично.)
Скільки років Геркулесові? (25–30 років)
Яке походження героя?(За походженням він негр, разом з батьками
жив у Сполучених Штатах Америки, народився не рабом, як багато
інших негрів, а вільною людиною.)
Де працював Геркулес?(На плантації у Південній Австралії, теперповертався додому.)
Які риси характеру притаманні Геркулесу? ( Відданість,доброта, чуйність, сміливість, прагнення допомогти, скромність.)
Як ставляться до Геркулеса інші герої? (Ним захоплюються всі, на-
віть Негоро й Гарріс повинні визнати його велику фізичну силу й пов’я-
зані з цим неабиякі можливості. Друзі ж цінують доброту і чуйність
Геркулеса, прагнення завжди прийти на допомогу.)
Опишіть зовнішність героя
«Коли гігант Геркулес починав тягнути яку-небудь снасть, інші матроси могли стояти склавши руки. Ця могутня людина, ростом у 6 футів з лишком, могла замінити собою лебідку».
« — Ви, мабуть, силань, Геркулесе,— сказав містер Гарріс.— На африканських невільничих ринках за вас заплатили б чимало.
— Не більше, ніж я вартий,— сміючись, відповів Геркулес.— І покупцям довелося б довгенько побігати, щоб спіймати мене».
Вчинки героя.
ЗАСУДЖЕННЯ РАБСТВА У ТВОРІ Ж. ВЕРНА «П’ЯТНАДЦЯТИРІЧНИЙ КАПІТАН»
Факти
Рабство — це насильницьке підпорядкування однієї людини іншою або однієї групи людей іншою групою людей. У раба не має особистих прав власності, його можна продати, убити.
Рабство відоме з доісторичних часів, але набуло розквіту після падіння Римської імперії. У XVI – XVIII ст. в Іспанії, Португалії й Великобританії, а в Америці в XVII – XIX ст. рабська праця стала
основою економіки. Мільйони африканців вивозилися з континентудо інших країн і використовувалися як безкоштовні знаряддя праці, працюючи на плантаціях, а пізніше — на мануфактурах. Велика їх кількість помирала, але все одно вигода від подібної експлуатації була величезною.
Рабство в Британській імперії було заборонене в 1833 р., у США наприкінці Громадянської війни 1861–1865 рр., але нелегально продовжує існувати в деяких країнах.
За оцінкою Міжнародної організації Праці, жертвами примусової праці, праці за борговими зобов’язаннями, примусової дитячої праці та сексуальної експлуатації є 12,3 млн людей; за іншими оцінками, їх нараховується від 4 млн до 27 млн.
За даними ФБР, торгівля людьми щороку приносить прибутки у розмірі приблизно $ 9,5 млрд. Вона тісно пов’язана з відмиванням грошей, наркобізнесом, підробкою документів та контрабандою.
Україна належить до країн 2 категорії (всього їх 3), тобто прагне наблизитися до світових стандартів щодо боротьби з рабством, але це не завжди вдається. Головними країнами, куди потрапляють українці, є Туреччина, Польща, Чехія, Італія, Греція, Сербія, Чорногорія та ін.
Історична довідка
Початок торгівлі невільниками-неграми був покладений у XV столітті, і ось за яких обставин.
Вигнані з Іспанії мусульмани улаштувалися на іншій стороні Гібралтарської протоки, на африканському узбережжі. Португальці, які займали на той час це узбережжя, жорстоко переслідували їх. Деяких втікачів було захоплено переслідувачами й доставлено в Португалію. Їх зробили рабами, і це були перші африканські раби у Західній Європі після початку нашої ери.
Полонені мусульмани у своїй більшості належали до забезпечених сімейств, які намагалися викупити їх за велику ціну. Однак португальці відмовлялися навіть від найбагатшого викупу. Куди їм було дівати іноземне золото? Їм були потрібні робочі руки для колоній, що народжувались, і, скажемо прямо,— руки рабів.
Не отримавши можливості викупити полонених родичів, багаті мусульмани запропонували обміняти їх на велику кількість африканських негрів. Португальці погодилися на цю вигідну пропозицію. Так було покладено початок торгівлі рабами в Європі.
До кінця XVI ст. ця огидна торгівля дуже поширилася й вона цілком співпадала з варварськими звичаями тієї доби. Усі держави підтримували работоргівлю, вбачаючи в ній добрий засіб для швидкої та надійної колонізації своїх віддалених володінь у Новому Світі. Адже чорні раби
могли жити й працювати там, де європейці, незвиклі до тропічного клімату, гинули б тисячами. Тому спеціально побудовані судна стали регулярно поставляти в американські колонії великі партії рабів-негрів, і міжнародна торгівля людьми викликала появу на Африканському узбережжі крупних агентств. «Товар» коштував на своїй батьківщині недорого й давав величезний прибуток.
Нічим не можна було виправдати нелюдської торгівлі неграми. Багато благородних людей протестували проти
цього, в ім’я гуманності вимагаючи від європейських урядів законів про відміну рабства.
У 1751 р. на чолі руху за відміну рабства стали квакери (релігійна община в Англії, існувала з 1649 р.). Це відбулося у тій самій Північній Америці, де 100 років тому спалахнула війна Півночі з Півднем, одним з пунктів якої було питання про визволення негрів. Декілька північних штатів — Вірджинія, Коннектікут, Масачусетс, Пенсільванія — оголосили про відміну рабства й дали свободу чорним невільникам, перевезення яких на їхню територію коштувало чималих грошей.
Кампанія, розпочата квакерами, не обмежувалась тільки північними штатами Нового Світу. Велика боротьба проти захисників рабства почалась і по інший бік Атлантичного океану. У Франції та Англії було особливо багато прибічників цієї благородної справи. «Нехай краще загинуть колонії, ніж принцип!» — таким був високий лозунг, що прозвучав у Старому Світі й переможно пронісся через усю Європу.
Щоб перешкодити цьому злу, потрібні були дієвіші заходи. Сполучені Штати в 1820 р., Англія у 1824 р. прирівняли работоргівлю до піратства й
оголосили, що з работорговцями будуть вчиняти так само, як із піратами. Це означало негайну страту. Франція також приєдналась до цієї умови. Але держави Південної Америки, іспанські та
португальські колонії не приєдналися до акта про заборону работоргівлі. Вони продовжували торгувати чорними невільниками з великим зиском для себе.
Бесіда за змістом твору:
Яким чином герої роману, вільні люди, американці, потрапляють у рабство?
(За підступним задумом Негоро вони потрапляють до Африки, де торгівля «чорним товаром» все ще триває.)
Чому «Пілігрим» збився з курсу?
(Негоро розбив запасний компас, зіпсував лаг, під другий компас підклав залізний брусок.)
Як герої опинилися в центральній частині Анголи?
(Гарріс, спільник Негоро, заманив їх вглиб Анголи, обіцяючи врятувати їх.)
Де переховуються Дік Сенд та інші мандрівники від зливи? (У термітнику)
Чому героїв захопили туземці?
ВЕЛИЧ НАУКИ І ЗНАНЬ
У РОМАНІ Ж. ВЕРНА «П’ЯТНАДЦЯТИРІЧНИЙ КАПІТАН»
Відомо, що Ж. Верн був не лише письменником, але й дослідником. Він із захопленням вивчав різні науки, про що свідчать залишені ним 20 тис. зошитів з виписками з наукової літератури. У творах Ж. Верна пригоди поєднуються з науковою інформацією, тому їх називають науковими романами.
У своїх романах Ж.Верн дослідив будову й оснастку судна.
Героям Ж.Верна стали у пригоді знання з біології та географії - завдяки їм
герої зрозуміли, що їх місцеперебування — зовсім не Америка, як переконував їх Гарріс, а Африка.
Завдання
Разом із равликом пригадайте, які рослини ростуть в Африці.
(Папороть, папірус, манго, пальма, орхідея, ліана, бамбук, рис, кукурудза, гранат, лимон, кунжут, перець)
Ж. Верн створив цікаві й пізнавальні наукові романи. У його творах з’явився новий образ науковця, який дещо відрізняється від попередніх.
Питання до бесіди
- Як звуть героя-науковця в романі «П’ятнадцятирічний капітан»?
(Бенедікт, кузен місіс Уелдон)
- Яку науку він обожнює?
(Ентомологію, науку про комах)
- Про що мріє Бенедикт?
(Знайти невідому комаху — зробити відкриття)
- Як можна охарактеризувати цю людину?
(Бенедікт — дивак, людина «не від світу сього». Найбільша цінність для нього — це комахи, навіть якщо це огидний тарган або небезпечна муха цеце. Бенедікт — освічена у своїй галузі людина, але безпорадна у звичайному житті, немов дитина, що потребує постійної опіки. Ж. Верн зображує свого героя комічним: він так і не зміг знайти невідому комаху, а «шестиног Бенедікта» виявився звичайнісіньким павуком, якого Геркулес випадково позбавив двох лапок. Можливо, науковець занадто багато думав про славу?)
Ж. Верн вірив у силу науки і технічного прогресу й сподівався, щовони допоможуть людям жити цікаво, комфортно й щасливо.
Іменем великого мандрівника і «винахідника» названо чимало сучасних туристичних агентств світу. А ще на честь Ж. Верна було названо один з кратерів на Місяці. Кратер Ж. Верна межує з Морем Мрії...
УРОК РОЗВИТКУ ЗВЯЗНОГО МОВЛЕННЯ
НАПИСАННЯ ТВОРУ ЗА РОМАНОМ Ж. ВЕРНА «П’ЯТНАДЦЯТИРІЧНИЙ КАПІТАН»
НА ТЕМУ «ВЕЛИЧ НАУКИ Й ЗНАНЬ»
1878 року французький письменник Жуль Верн видав чудовий роман —
"П'ятнадцятирічний капітан". Слід зазначити, що це по суті науковий роман, бо напружений та цікавий сюжет тісно переплітається із науковими знаннями.
Перед читачем постає образ вченого. Жуль Верн вірив у те, що наукові винаходи допоможуть людям жити комфортно, цікаво та щасливо. До речі, герої роману певною мірою також є вченими. Приміром, кузен Бенедикт. На перший погляд, вій звичайний чоловік, можливо, навіть трохи дивний. Все його життя було присвячене лише одній-єдиній справі — ентомології науці про комах. Він годинами міг роздивлятися свої дорогоцінні колекції жуків та метеликів. Якби спитати в кузена Бенедикта про яку-небудь комаху, він одразу б докладно розповів про неї, так добре він розумівся на біології.
А юний капітан Дік Сенд? Узяти на себе відповідальність за життя людей! Для цього треба бути витривалим, надзвичайно кмітливим і мужнім. Дік Сенд досконало знав географію, що й дало йому змогу вести "Пілігрим".
Ті знання врятували Діка та його команду від небезпеки. Проте є ще одна річ, без якої не обійтись жодному капітанові. Вона, в свою чергу, складається із двох дисциплін — вищої математики та навігації. Звичайно ж, треба постійно вести доволі складні розрахунки, щоб часом не збитися з курсу. Це вже наука, що посідає особливе місце в житті людини.
Саме наука сприяє розвиткові інтелекту, мислення. Вона удосконалює життя людини.
Твір Жуля Верна «П’ятнадцятирічний капітан» – науковий роман, який дозволяє читачам впізнати багато цікавого і корисно про інші країни, про природу, тваринний світ, звичаї та традиції народів інших континентів.
Бесіда
1. Чи змінилося ваше ставлення до науки після прочитання книги
Ж. Верна?
2. Які саме науки знають і люблять герої роману?
3. Як знання допомагають героям Ж. Верна в скрутних ситуаціях?
4. За яких умов життя людей на землі може бути комфортнішим та
зручнішим?
Складання плану твору «Велич науки й знань»
І. Вступ.
Твір Ж. Верна «П’ятнадцятирічний капітан» — науковий
роман.
ІІ. Основна частина
1. Образ вченого в романі «П’ятнадцятирічний капітан».
2. Географія й біологія — улюблені науки героїв роману.
3. Знання морської справи — необхідність для мандрівників.
ІІI. Висновок: наука в моєму житті.
Контрольні питання.
Ж.Верн "П'ятнадцятирічний капітан".
- Дайте визначення роману як жанру літератури. Чим він відрізняється від повісті та оповідання?
- Якому різновиду роману віддавав перевагу Жуль Верн? Чому?
- На географічній карті світу прокладіть маршрут подорожі «Пілігрима», позначивши місця найважливіших подій: зустріч з «Вальдеком», загибель команди, відхилення від основного курсу тощо.
- Поясніть, як шхуна потрапила з Тихого океану до Атлантичного.
- Складіть логічний ланцюжок, за яким Дік Сенд дійшов висновку, що вони опинилися в Африці. Наприклад: птахи не боялися людей — великі припливи й відпливи — відсутність каучукового дерева — ... — лев.
- Доберіть цитати, які найяскравіше характеризують головних персонажів роману.
- Яку деталь-підказку дає автор читачам, аби вони зрозуміли, що перед ними злочинець, у епізоді, який змальовує першу зустріч Гарріса із загоном з «Пілігрима»?
- Чим мандрівники Лівінґстон і Камерон заважали Негору?
- Для чого автор так детально описує похорон Муані Лунга?
- Хто з героїв роману вам сподобався найбільше і чому?
- Кого з дійових осіб роману ми можемо віднести до позитивних, а кого — до негативних? За якою ознакою ви провели поділ?
- Чи згодні ви з думкою Діка Сенда: «Якби на борту «Пілігрима» я знав усе, що нале-жить знати справжньому морякові, скількох нещасть можна було б уникнути!»? Яких саме знань, на вашу думку, бракувало п'ятнадцятирічному капітану? Свої висновки аргументуйте посиланням на текст.
- Виразно прочитайте уривок «Остання зустріч Діка Сенда з Негору» («Похорон Муані Лунга»). Хто в цьому двобої вийшов переможцем? Відповідь аргументуйте.
- Чи випадково Геркулес отримав своє ім'я?
- Визначте провідні риси характеру Діка Сенда й Геркулеса. Обґрунтуйте свої висновки посиланням на текст.
- Як Ж. Берн передає читачу своє засудження рабства?
- У чому полягає пізнавальне значення роману «П'ятнадцятирічний капітан»?
- Доведіть, що «П'ятнадцятирічний капітан» — пригодницький роман.