Вальтер Скотт (1771—1832) як засновник жанру історичного роману. 

Зображення в романі «Айвенго» боротьби

англосаксів з норманами в ХІІ ст.  і усобиць норманів

 

Є у Шотландії, у самому центрі Единбурга, на Принцес-стріт, незвичайний пам'ятник. Ця величезна споруда складається зі стрілоподібної вежі 60-метрової висоти, що нагадує готичні собори.

Під її покрівлею, на постаменті, до якого ведуть сходи, — статуя Вальтера Скотта з білого мармуру. Письменник сидить із книгою в руці. Поруч з ним — улюблений собака, який віддано дивиться на хазяїна. У нішах вежі — фігури героїв книжок В. Скотта. Це одна з визначних пам'яток столиці Шотландії. Але життя Вальтер Скотта продовжується не в білому мармурі, а в його чудових творах, серед яких «Айвенго» — найкращий.

Що можна розповісти про автора славетного роману про лицаря Айвенго, про  середньовічну Англію, про хороброго, відчайдушного короля Ричарда Левине Серце та вільних стрілків?

 За походженням Вальтер Скотт — шотландець. Він народився в ро­дині адвоката і з дитинства був заохочений до читання. У ранньому дитинстві майбутній письменник ознайомився з історією своїх дідів та прадідів, з численними легендами, розповідями про героїчне минуле Шотландії та боротьбу за її незалежність. Минуле вітчизни викликало глибоку зацікавленість В. Скотта.

 

За наказом батька він здобув юридичну освіту, деякий час працював секретарем Единбурзького суду, а потім шерифом одного з округів Шотландії. Роботу він поєднував із відвідуванням місць історичних битв, із записуванням старовинних балад, народних пісень та легенд. У 1802—1803 рр. Скотт видав три томи «Пісень шотландського народу». Перші два томи — це зібрані ним народні балади і пісні, у яких викладено думки й почуття народу, його історія. Третій том — це балади й поеми, створені самим Вальтером Скоттом.

В. Скотт створив жанр історичної поеми. Ці поеми підготували ґрунт для появи історичних романів.

 Теорія літератури

Історичний роман – різновид роману , в якому історія тісно переплітається з авторським вимислом, є не лише «декорацією», художнім тлом оповіді, а й рушієм сюжету; художньо досліджуються закони історії.

                                                                                         

 Історична довідка

   У романі „Айвенго” В. Скотт зображує епоху Середньовіччя, зокрема події 12 ст. Це була доба, коли в Англії утверджувалися феодальні відносини, завершувався процес закріпачення селянства. Цей процес ускладнювався вторгненням норманів. Іноземні феодали, підкоривши країну, захопили кращі землі й почасти винищили, почасти змусили поступитися місцевих англосаксонських землевласників. Дія роману розпочинається з останніх років 12 ст. (приблизно 1194 р.) і пов’язана з поверненням короля Річарда І після тривалої відсутності до Англії, його боротьбою проти брата Джона, котрий намагався захопити престол, і свавільних феодалів.

 

 "Айвенго"

Краткое содержание романа

Прошло почти сто тридцать лет с тех пор, как в битве при Гастингсе (1066) норманнский герцог Вильгельм Завоеватель одержал победу над англосаксонскими войсками и завладел Англией. Английский народ переживает тяжелые времена. Король Ричард Львиное Сердце не вернулся из последнего крестового похода, взятый в плен коварным герцогом Австрийским. Место его заключения неизвестно. Между тем брат короля, принц Джон, вербует себе сторонников, намереваясь в случае смерти Ричарда отстранить от власти законного наследника и захватить престол. Ловкий интриган, принц Джон сеет смуту по всей стране, разжигая давнюю вражду между саксами и норманнами.

Гордый тан Седрик Ротервудский не оставляет надежду сбросить норманнское иго и возродить былое могущество саксов, поставив во главе освободительного движения потомка королевского рода Ательстана Конингсбургского. Однако туповатый и непредприимчивый сэр Ательстан у многих вызывает недоверие. Чтобы придать больше веса его фигуре, Седрик мечтает женить Ательстана на своей воспитаннице, леди Ровене, последней представительнице рода короля Альфреда. Когда на пути этих планов встала привязанность леди Ровены к сыну Седрика, Уилфреду Айвенго, непреклонный тан, недаром прозванный за свою преданность делу Саксом, изгнал сына из родительского дома и лишил наследства.

И вот теперь Айвенго в одежде пилигрима тайком возвращается из крестового похода домой. Недалеко от отцовского поместья его догоняет отряд командора ордена храмовников Бриана де Буагильбера, который направляется на рыцарский турнир в Ашби де ля Зуш. Застигнутый в дороге непогодой, он решает просить у Седрика ночлега. Гостеприимный дом благородного тана открыт для всех, даже для еврея Исаака из Йорка, который присоединяется к гостям уже во время трапезы. Буагильбер, также побывавший в Палестине, хвастается за столом своими подвигами во имя гроба Господня. Пилигрим защищает честь Ричарда и его храбрых воинов и от имени Айвенго, уже однажды победившего храмовника на поединке, принимает вызов надменного командора на бой. Когда гости расходятся по своим комнатам, пилигрим советует Исааку незаметно покинуть дом Седрика - он слышал, как Буагильбер отдавал слугам приказ схватить еврея, лишь только он подальше отъедет от усадьбы. Проницательный Исаак, рзглядевший под странническим одеянием юноши шпоры, в благодарность дает ему записку к родственнику-купцу, в которой просит одолжить пилигриму доспехи и боевого коня.

Турнир при Ашби, собравший весь цвет английского рыцарства, да ещё в присутствии самого принца Джона, привлек всеобщее внимание. Рыцари-устроители, в числе которых и высокомерный Бриан де Буагильбер, с уверенностью одерживают одну победу за другой. Но когда, казалось, никто больше не осмелится выступить против зачинщиков и исход турнира решен, на арене появляется новый боец с девизом "Лишенный Наследства" на щите, который бесстрашно вызывает на смертный бой самого храмовника. Несколько раз сходятся противники, и копья их разлетаются обломками по самые рукоятки. Все симпатии зрителей на стороне отважного незнакомца - и ему сопутствует удача: Буагильбер падает с лошади, и поединок признают законченным. Тогда рыцарь Лишенный Наследства дерется по очереди со всеми зачинщиками и решительно берет над ними верх. Как победитель он должен выбрать королеву любви и красоты, и, грациозно склонив копье, незнакомец кладет венец к ногам прекрасной Ровены.

На другой день проводится общий турнир: партия рыцаря Лишенного Наследства борется против партии Бриана де Буагильбера. Храмовника поддерживают почти все зачинщики. Они теснят юного незнакомца, и, если бы не помощь таинственного Черного Рыцаря, ему вряд ли удалось бы во второй раз стать героем дня. Королева любви и красоты должна возложить на голову победителю почетный венец. Но когда маршалы снимают с незнакомца шлем, она видит перед собой бледного как смерть Айвенго, который падает у её ног, истекая кровью от ран.

Тем временем принц Джон получает с гонцом записку: "Будьте осторожны - дьявол спущен с цепи". Это значит, что его брат Ричард получил свободу. Принц в панике, в панике и его сторонники. Чтобы заручиться их верностью, Джон сулит им награды и почести. Норманнскому рыцарю Морису де Браси, например, он предлагает в жены леди Ровену - невеста богата, красива и знатна. Де Браси в восторге и решает напасть на отряд Седрика по дороге из Ашби домой и похитить прекрасную Ровену.

Гордый победой сына, но по-прежнему не желающий простить его, Седрик Сакс с тяжелым сердцем отправляется в обратный путь. Весть о том, что раненого Айвенго унесли носилки какой-то богатой дамы, лишь разжигает в нем чувство негодования. По дороге к кавалькаде Седрика и Ательстана Конингсбургского присоединяется Исаак из Йорка с дочерью Ревеккой. Они тоже были на турнире и теперь просят взять их под защиту - не столько ради себя, сколько ради больного друга, которого они сопровождают. Но стоит путникам углубиться в лес, как на них набрасывается многочисленный отряд разбойников и всех их берут в плен.

Седрика и его спутников везут в укрепленный замок Фрон де Бефа. Предводителями "разбойников" оказываются Буагильбер и де "Браси, о чем Седрик догадывается, завидев зубчатые стены замка. "Если Седрик Сакс не в силах спасти Англию, он готов умереть за нее", - бросает он вызов своим захватчикам.

Де Браси между тем является к леди Ровене и, во всем признавшись ей, пытается завоевать её расположение. Однако гордая красавица непреклонна и, лишь узнав о том, что Уилфред Айвенго тоже в замке (а именно он находился в носилках Исаака), молит рыцаря спасти его от гибели.

Но как ни тяжело леди Ровене, Ревекке угрожает куда большая опасность. Плененный умом и красотой дочери Сиона, к ней воспылал страстью Бриан де Буагильбер, и теперь он уговаривает девушку бежать с ним. Ревекка готова предпочесть смерть позору, но её полная негодования бесстрашная отповедь лишь рождает в храмовнике уверенность, что он встретил женщину своей судьбы, родственную ему душу.

Между тем вокруг замка стягиваются отряды вольных йоменов, приведенные спасшимися от плена слугами Седрика. Осадой руководит уже однажды приходивший Айвенго на помощь Черный Рыцарь. Под ударами его огромной секиры трещат и распадаются ворота замка, а камни и бревна, летящие на его голову со стен, досаждают ему не больше дождевых капель. Пробравшаяся в суматохе битвы в комнату Айвенго Ревекка рассказывает прикованному к постели юноше, что происходит вокруг. Коря себя за нежные чувства к иноверцу, она не в силах покинуть его в столь опасный момент. А освободители отвоевывают у осажденных пядь за пядью. Черный Рыцарь смертельно ранит Фрон де Бефа, берет в плен де Браси. И что странно - гордый норманн после нескольких сказанных ему слов беспрекословно смиряется со своей участью. Вдруг замок охватывает пламя. Черный Рыцарь едва успевает вытащить на вольный воздух Айвенго. Буагильбер хватает отчаянно сопротивляющуюся Ревекку и, посадив её на лошадь одного из невольников, пытается вырваться из западни. 'Однако в погоню за ним бросается Ательстан, решивший, что храмовник похитил леди Ровену. Острый меч храмовника со всей силой обрушивается на голову злополучного сакса, и тот замертво падает на землю.

Покинув полуразрушенный замок и поблагодарив вольных стрелков за помощь, Седрик, сопровождаемый носилками с телом Ательстана Конингсбургского, отправляется в его поместье, где ему будут оказаны последние почести. Расстается со своими верными помощниками и Черный Рыцарь - его странствия ещё не закончены. Предводитель стрелков Люксли дарит ему на прощание охотничий рог и просит трубить в него в случае опасности. Отпущенный на волю де Браси во весь опор скачет к принцу Джону, чтобы сообщить ему страшную весть - Ричард в Англии. Трусливый и подлый принц посылает своего главного приспешника Вольдемара Фиц-Урса захватить, а ещё лучше убить Ричарда.

Буагильбер укрывается с Ревеккой в обители рыцарей Храма Темплстоу. Приехавший в обитель с проверкой гроссмейстер Бомануар находит множество недостатков, в первую очередь его возмущает распущенность храмовников. Когда же он узнает, что в стенах прецептории укрывается пленная еврейка, состоящая, по всей вероятности, в любовной связи с одним из братьев ордена, то решает устроить над девушкой судилище и обвинить её в колдовстве - ибо чем, как не колдовством, объясняется её власть над командором? Суровый аскет Бомануар считает, что казнь еврейки послужит очистительной жертвой за любовные грехи рыцарей Храма. В блестящей речи, снискавшей сочувствие даже её противников, Ревекка отвергает все обвинения Бомануара и требует назначения поединка: пусть тот, кто вызовется защитить её, мечом докажет её правоту.

Тем временем Черный Рыцарь, пробирающийся лесами к одному ему лишь ведомой цели, наталкивается на засаду. Фиц-Урс осуществил свои гнусные замыслы, и король английский мог пасть от предательской руки, если бы не явившиеся на звук рога вольные стрелки под предводительством Локсли. Рыцарь раскрывает наконец свое инкогнито: он - Ричард Плантагенет, законный король Англии. Не остается в долгу и Локсли: он - Робин Гуд из Шервудского леса. Тут компанию догоняет Уилфред Айвенго, едущий из Сен-Ботольфского аббатства, где он выздоравливал от ран, в замок Конингсбург. Вынужденный ждать, пока его сторонники соберут достаточно сил, Ричард отправляется с ним. В замке он уговаривает Седрика простить непокорного сына и отдать ему в жены леди Ровену. К его просьбе присоединяется и воскресший, вернее, никогда не умиравший, а всего-навсего оглушенный сэр Ательстан. Бурные события последних дней отбили у него последние честолюбивые мечты. Однако в разгар беседы Айвенго вдруг исчезает - его срочно вызвал какой-то еврей, сообщают слуги. В обители Темплстоу все готово к поединку. Нет лишь рыцаря, согласного биться с Буагильбером за честь Ревекки. Если заступник не явится до захода солнца, Ревекка будет предана сожжению. И вот на поле появляется всадник, его лошадь чуть не падает от усталости, и сам он едва держится в седле. Это Уилфред Айвенго, и Ревекка трепещет от волнения за него. Противники сходятся - и Уилфред падает, не выдержав меткого удара храмовника. Однако от мимолетного прикосновения копья Айвенго падает и Буагильбер - и больше уже не встает. Свершился Божий суд! Гроссмейстер объявляет Ревекку свободной и неповинной.

Заняв подобающее ему место на престоле, Ричард прощает своего беспутного брата. Седрик наконец дает согласие на свадьбу леди Ровены с сыном, а Ревекка с отцом навсегда покидают Англию. "Айвенго долго и счастливо жил с Ровеной. Они любили друг друга ещё более оттого, что испытали столько препятствий к своему соединению. Но было бы рискованным слишком подробно допытываться, не приходило ли ему на ум воспоминание о красоте и великодушии Ревекки гораздо чаще, чем-то могло понравиться прекрасной наследнице Альфреда".

 

Панорама  соціального життя середньовічної Англії

«Айвенго» — це роман про далеке минуле, про події ХІІ ст. У країні в цей час велася боротьба за централізацію королівської влади. У тво­рі розповідається про безмежне свавілля феодалів, про перетворення лицарських замків на розбійничі осередки, безправ'я та злидні селян. Письменник яскраво зображує жорстокість служників католицької церкви, грабіжництво та насильство лицарів-хрестоносців. Дві сили протиставлені одна одній — це сакси (корінне населення Англії) і нормани (загарбники).)

 Словникова робота

Нормани — до вікінгів Скандинавії, до данів в Англії, до словенів на Русі термін нормани франками застосовувався тільки як узагальнюючий (люди з півночі), що спустошували з VIII по XI століття морськими розбійницькими набігами християнські міста півдня Європи. їх ще називали варягами.

Барон — один із титулів феодальної аристократії.

Лицар, рицар — середньовічний титул в Європі.

Йомени — починаючи з періоду норманського завоювання Англії в XI столітті соціальний статус індивідуума дуже жорстко прив’язується до кількості землі і ступеня володіння нею. І саме поняття йоменпочинаючи з темних віків позначає людину, яка володіє своїм наділом по праву фрігольда, копігольда чи оренди.

Франкліни — дрібна шляхта, небагаті землевласники.

 

 Тема  роману:

Зображення історичного минулого Англії 12 ст., боротьба англосаксів проти норманів, доля лицаря Айвенго, який є живим втіленням епохи

 

 Основний  конфлікт роману -  боротьба англосаксів проти норманів.

 

 Герої роману та сюжетні лінії 

 

 Утілення в образі Айвенго кодексу лицаря,

 художні засоби створення образу

 Експрес-опитування:

1) Які національні та релігійні суперечності висвітлює автор?

(Автор показав боротьбу саксів проти загарбників-норманів, а також зневагу християн-європейців до єврейського народу та юдейської віри, до мусульман. У висвітленні цих конфліктів автор виступає як гуманіст, утверджуючи право кожного народу й кожної віри на існування).

2) Які традиції та звичаї епохи знайшли відображення в романі „Айвенго”?

 (Лицарські турніри, королівські прийоми, укладання шлюбів з політичних причин, союз між церквою та владою тощо).

3) Які фольклорні персонажі діють у романі?

 (Робін Гуд та його військо – це втілення ідеї боротьби за свободу і справедливість). 

4) Визначте тему роману.

(Зображення історичного минулого Англії 12 ст., боротьба англосаксів проти норманів, доля лицаря Айвенго, який є живим втіленням епохи).

 

Анкета героя:

Прізвище, ім'я           Айвенго Вілфред

Вік                                25 років

Національність         сакс

Соціальний стан       дворянин

Рід занять                   зброєносець короля Річарда

Моральні якості:      чесність, справедливість, любов до вітчизни, вірність прекрасній   дамі.

 

 Цитатна характеристика Айвенго

• ″Наскільки це можна побачити по людині, закутій у крицю, новий шукач удачі мав зріст не дуже й вищий від середнього й скоріше струнку, ніж дебелу статуру. Його крицевий обладунок був щедро оздоблений золотим карбуванням, герб на щиті зображував молодого дубка, вирваного з корінням, з іспанським словом ″Desdichado″, що означає ″Позбавлений спадку. Він сидів на чудовому вороному коні. Умілість, із якою він правив конем, і юнацька грація, видна в його руках, здобули йому прихильність глядачів″.
• ″Коли шолома скинули, всі побачили вродливе, засмагле на сонці обличчя юнака років25 під кучмою густих, коротких білявих кучерів″.

 

 Айвенго очима  героїв роману:

Седрік Сакс: ″Та ні - той син, що не послухався мене, більш мені не син, і я не клопочуся його долею... ″(неслухняний син)

Ровена:  ″Айвенго прийме будь-який виклик до чесного бою...″, ″Ми чули, що Айвенго після відплиття англійського війська залишався в Палестині, бо нездужав, і там зазнав переслідувань від французів, що їхніми прибічниками є, як   відомо, храмовники″. ″Дарую тобі, пане лицарю, цей вінець як нагороду за звитягу цього дня. І ніколи ще вінець лицарства не увінчував гіднішого чола!″. (чесний ,гідний)

Ісаак: ″Він добрий юнак  і дотримується визначеного терміну і повертає позичене. Він допомагає ізраїльтянинові″(добрий юнак)

Принц Джон: ″Присягаюсь сяйвом від чола Пресвятої Діви, цей лицар позбавлений не тільки спадщини, а й чемності, коли він хоче з′явитися перед нами, не відкриши обличчя″.(людина, позбавлена чемності)                                                               

Де Брасі: ″Не думав, що серед чотирьох морів, які омивають Британію, знайшовся б такий боєць, що міг би подужати за один день п′ять лицарів″.(сміливий,відважний)

Ватаг розбійників: ″Хіба він не так само бідний і позбавлений спадщини, як ми? Хіба він не дав часу Фрон-де-Бефові та Мальвуазенові, як і ми б дали, якби змогли? Хіба він не ворог Бріанові де Буагільберові? Він надто схожий на нас, аби мати його за здобич: адже собаки не гризуться з собаками там, де вистачає вовків та лисиць″.(рівня)

Чорний Лицар: ″Вілфред Айвенго у полоні і може загинути!. Якщо бодай одну волосину на його голові обпалить вогонь, всі пожильці замку заплатять за це своїм життям″.(улюблений лицар)

 

  Визначити головні риси Айвенго, користуючись планом:

1. Сила і могутність.

2. Ставлення до багатства.

3. Шляхетність.

4. Чесність.

5. Вірність законам лицарства.

 6. Ставлення до жінки.

7. Слава

Усі персонажі роману характеризують Айвенго як людину ″ кодексу лицарської честі″

 

Словникова робота

Кодекс- (1) систематизоване зведення законів, які стосуються певної галузі права; (2) сукупність норм, правил поведінки.

Честь– певний моральний статус людини, певний стандарт її оцінки згідно з належністю до тієї чи іншої групи людей – соціальної, професійної, національної, статево-вікової тощо, який дає право на шану, повагу, визнання.

Гідність – усвідомлення людиною своєї цінності як людини загалі. Як представника людства.

Обов’язок – таке моральне  усвідомлення справи, за якого її здійснення стає для людини практичним завданням.

Співчуття – чуйне ставлення до чужого горя, до чиїхось переживань; здатність поділяти радість і тугу, пристрасть і страждання іншої людини, жаліти її в її болях і невдачах.

Милосердя – діяльне прагнення допомогти кожному, хто має в тому потребу.

 Великодушність – риса людини, яка має прекрасні душевні якості, благородні почуття.

 

Кодекс честі лицаря:

     1. Не можна бути лицарем нехрещена людина.

     2. Головна справа лицаря – охороняти Церкву.

     3. Не менш важливо захищати слабих, вдів і сиріт.

     4. Весь шлях лицаря освячений любов’ю до Батьківщини.

     5. На цьому шляху він повинен бути незмінно мужнім.

     6. Він повинен боротися із невірними, ворогами Церкви і Батьківщини.

     7. Обов’язок лицаря – вірність сеньйору.

     8. Лицар зобов’язаний говорити правду і додержуватися свого слова.

     9. Ніщо так не прикрашає лицаря, як щедрість.

     10. Лицар зобов’язаний боротися із злом, захищаючи добро.

 

Вчинки Айвенго - лицаря 

1. Вірне служіння сюзеренові       

Не зраджує поняттям честі

 

2. Збереження лицарської честі

Бере участь у хрестовому поході

 

3. Високий рівень володіння зброєю       

Веде боротьбу  разому з Річардом

 

4. Шанобливе ставлення до жінки

Анонімно викликає на бій непереможного

Бріана де Буагільбера

 

5. Шляхетне ставлення до тих, які потребують допомоги        

Перемагає в поєдинках лицарів-трамплієрів

 

6. Захист інтересів країни

Заступається за честь сина Седріка Сакса (тобто за свою, але ж анонімно)

 

7. Заборона чинити насильство над безпомічним  лицарем     

Під виглядом паломника-пілігрима ,  він єдиний, хто пожалів старого лихваря,

поступається йому місцем біля вогнища

 

8. Захист християнської віри

Рятує Ісаака від пограбування і смерті

 

9. Щедрість, участь у турнірах      

Рятує красуню Ребекку

Висновок

  Вілфред Айвенго, головний герой роману - людина свого часу, взірець найкращих  лицарських чеснот.

                                                              

Айвенго - ідеальний лицар. Створюючи образ Айвенго, Вальтер Скотт нагадує своїм співвітчизникам про поняття, найважливіші для благородної людини: чесність,  , справедливість, любов до вітчизни, вірність прекрасній дамі. В образі Айвенго втілені ті риси, які письменник хотів би бачити і у сучасників.

 

 Зіткнення добра, краси й справедливості

 із жорстокістю і підступністю.

Айвенго і Бріан де Буагільбер

 На сторінках роману „Айвенго” триває вічна боротьба добра і зла, справедливості й підступності, душевної краси і моральної ницості. Письменник з великою майстерністю викриває вади й недоліки людей, але при цьому він завжди залишається об’єктивним, помічаючи в людині як добре, так і погане. Людському і суспільному злу В. Скотт протиставляв вічні цінності, які втілені в його найкращих героях. І хоча в реальному житті добро не завжди перемагає, однак у романі „Айвенго” духовну темряву долає світло високих ідеалів.

   Айвенго і Бріан де Буагільбер – сміливі воїни, але у творі вони протиставлені один одному. Вони суперники й вороги, які уособлюють дві різні моральні позиції, і, мабуть, варто спробувати з’ясувати, чим відрізняється їхнє ставлення до найважливіших життєвих цінностей.

 

Встановлення відповідності

    1) Установіть відповідність між іменем героя та зображенням на його щиті. 

1. Бріан де Буагільбер 2 Айвенго

А. дубок з вирваним корінням  Б. чорний крук з черепом у пазурах

 

 2) Установіть відповідність між іменем героя і девізом на щиті.

1. Айвенго   2. Бріан де Буагільбер

А. стережися, це я  Б. позбавлений спадку

    

 3) Кому з героїв належать слова:

   1. “А ти висповідався , брате, і побував уранці на службі Божій, що так легко наражаєш своє життя?”

   2. “Пішки чи верхи, зі списом, сокирою чи мечем я завжди готовий зіткнутися з тобою”. 

 

 Словникова робота

   Справедливість – людські відносини, дії, вчинки, які відповідають морально-етичним і правовим нормам; етично обґрунтований розподіл благ між людьми.

 

Порівняльна характеристика образів за поданим планом

   1. Сила і могутність.

   2. Ставлення до багатства.

   3. Шляхетність.

   4. Чесність.

   5. Вірність законам лицарства.

   6. Ставлення до жінки.

   7. Слава.

Мудрість та любов жіночого серця. Ровена та Ребека - дві різні долі.

 Якою силою та мужністю не відзначалися чоловіки, однак нічого, очевидно, не були б вони варті без жінок. Адже жінка не просто дає їм життя. Вона надихає їх на подвиги, чекає з проходів, омиває рано, вміє розрадити у скрутну хвилину, дає розумні поради. Мабуть, немає жодного літературного твору, в якому були б відсутні жіночі образи.

Звичайно, є вони й у романі В. Скотта «Айвенго». Це Ровена і Ребекка. Великий шотландець створив їх надзвичайно привабливими. Відомо, що О.С.Пушкін, прочитавши роман «Айвенго», в одному з листів так писав про цих героїнь: «… У душі Ровени горить чистий вогонь святості й шляхетності. А Ребекку відрізняє палка віра й високе почуття власної гідності».

 

Образ  Ровени.

Ровена — знатна саксонка, нею опікувався Седрик Ротервудський. Опікун обожнює її, ні в чому не відмовляє і пов’язує з нею свої надії на відновлення влади саксів. Через це він навіть виганяє свого сина і позбавляє його спадку. Проте Ровена рішуче протистоїть шлюбові без любові з нащадком князівського роду Альтестаном. Потрапивши у полон, дівчина, що звикла до загального поклоніння, втрачає свою волю, плаче. Тільки щасливий випадок рятує її, а потім доля знову посміхається їй і вона стає дружиною коханого лицаря Айвенго.

 

- Що відомо про походження леді Ровени?

Вона була онукою саксонського короля Альфреда Великого, і їй належали великі багатства й землеволодіння.

- У якій сім’ї вона виховувалася? Як там до неї ставилися?

 Леді Ровена виховувалася у сім’ї Седріка, де до неї ставилися, як до рідної доньки.

- Які риси вдачі героїні виділяються уже з перших розділів роману? Красива. Знає собі ціну, але не пихата, має почуття власної гідності, вона добра, розумна, вміє себе поводити в товаристві.

- Які плани щодо Ровени мав Седрік?

Хотів видати її заміж за Ательстана з метою відродження саксонської династії на англійському троні.

- Чи згадувала Ровена про Айвенго, якого довго не бачила?

Так, адже вона таємно зустрічалася з пілігримом, який завітав до їхнього замку, щоб поговорити з ним про подвиги свого коханого.

- Як Ровена зреагувала на появу на турнірі Айвенго?

Тільки-но Ровена побачила його, з її грудей вирвався слабкий зойк . Однак вона опанувала собою і змусила себе витримати роль до кінця.

- Якими словами героїня виявила своє захоплення перемогою Айвенго?

- Жалую тобі цей вінець, сер лицарю, як нагороду, призначену відважному переможцю на сьогоднішньому турнірі… І ніколи вінець лицарства укладений на достойніше чоло».

- Що у поведінці дівчини найбільше дратує Моріса де Брасі?

  Її гордість і непокореність.

- Що саме вразило вас у поведінці Ровени?

 Опис зовнішності. 

« Ясні блакитні очі під витончено вигнутими темними бровами, що надавали виразності чолу, були неначе спроможні й запалювати, і власкавлювати, і наказувати, і благати. До такого обличчя більше пасував лагідний вираз».

 

Образ  Ребекки

Ребекка — дочка багатого єврея Ісаака. Її плем’я постійно зазнавало гонінь та принижень. І хоча дівчина виросла, не знаючи ні в чому відмови, все ж зрозуміла, що їй потрібна велика сила волі, знання, «щоб вижити в цьому жорсткому світі».

Вона навчилася лікувати, допомагала всім, хто цього потребував. У критичні хвилини шукала виходу, і, не знайшовши його, віддала перевагу смерті, а не безчестю. Вона дуже сильна натура. Не знайшовши відповіді на свої сердечні почуття, Ребекка вирішує зайнятися доброчинними справами: лікувати, допомагати страдникам. Вона й далі підтримуватиме честь і гідність свого народу, оберігатиме віру предків.

- У чому полягала складність становища Ребекки? 

 Вона була єврейкою, тому зазнавала переслідувань.

- Яку роль вона відіграла у житті Айвенго?

Взялася лікувати пораненого Айвенго.

- Як ви думаєте, чому вона так зробила?

Ребекка покохала Айвенго, але розуміла, що вони ніколи не будуть разом, адже вони люди різної віри, різних світів. Для Ребекки головне те, що вона кохала, тому здатна все зробити для нього.

- Як ви гадаєте, Айвенго здогадувався про почуття Ребекки?

 Мабуть, ні. Адже вона їх досить добре приховувала.

- Про яку рису характеру говорить той факт, що Ребекка з радістю була готова померти за свою віру?

Вона була справжньою іудейкою. Віра – її глибоке переконання.

- Зачитати уривок, у якому йдеться про характер Ребекки.

«Проте на її боці була вроджена сила волі. З раннього дитинства їй були притаманні тверда воля і гострий розум. Розкоші якими оточував її батько. Не заважали їй чітко усвідомлювати на скільки ненадійним було саме існування її народу. Вона трималася  з гордовитою скромністю, ніби підкоряючись несприятливим обставинам, в які поставила її приналежність до зневажуваного племені , але вона усвідомлювала себе гідною кращого середовища».

- Як Ребекка поводилася в полоні?

Гідно і гордо.

-  Як ви гадаєте, за що Бріан де Буагільбер покохав Ребекку?

 Храмовик захоплювався її розумом, твердістю, сильною душею.

- Чи згодні ви  з такими словами храмовника: « Я шукав лише споріднену душу, і тобі я знайшов таку душу»?

 Ці герої обоє наділені сильним характером.

 Опис зовнішності 

«Уся її постать була напрочуд  доладна, і красу її ще підкреслював опідший дбір. Тюрбан жовтого шовку чудово пасував до смаглявого обличчя. Блискучі очі, горді дуги брів, гарної форми орлиний ніс, перлово-білі зубки і смоляно-чорні кучері що окремими спіральками спадали на гарну шийку й груди».

 

Розподілити слова відповідно до образів:

 прекрасна королева – прекрасна квітка Палестини; саксонська красуня -  дочка Сіону ; дворянка – єврейка; білявка – смаглявка; саксонський тип – східний тип краси; лагідність в обличчі – твердість волі.

 

 

Складання плану  характеристики героїнь.

1) Походження героїнь та їхня соціальна приналежність:

а) Ровена - онука короля;

б) Ребекка – донька єврея.

2) Віросповідання героїнь:

а) Ровена - католичка;

б) Ребекка – іудейка.

3) На лицарському турнірі:

а) Ровена – королева турніру;

б) Ребекка – звичайна гостя.

4) Роль Ровени і Ребекки у житті Айвенго.

5) Подальша доля героїнь.

 

Порівняльна характеристика Ровени та Ребекки. 

  

 ВИСНОВОК. 

Ці жіночі образи відіграють значну композиційну роль, допомагають глибше розкрити характери головних героїв та відобразити історичну епоху. Їх краса, розум та доброта облагороджували той жорстокий світ.

Леді Ровена -  типовий романтичний образ прекрасної дами, заради якої лицар здійснює свої подвиги.

Образ красуні Ребекки складніший. Вона розумна, вміє доводити свої переконання  про честь, віру. Ця героїня втілює ідею автора про те, що самозречення і самопожертва своїми пристрастями в ім’я обов’язку рідко бувають винагородженні і що внутрішнє усвідомлення виконаних обов’язків дає людині справжню вина городу – душевний спокій.

 

 Урок розвитку мовлення

Написання твору за темою:

 «Айвенго - взірець мужності, 

справедливої шляхетності, чесності»

 Айвенго -  ідеальний лицар.  Він  чесний і справедливий воїн, який у будь-який момент може прийти на допомогу тим, хто її потребує, тобто приниженим, гнобленим

Айвенго не тільки мужній, сміливий і відважний воїн, а й чесна, порядна, здатна на самопожертву людина; фанатично відданий справі, він служить друзям, з якими поділяє нещастя й небезпеки.

 Створюючи образ Айвенго, Вальтер Скотт нагадує нам про поняття, найважливіші для благородної людини: чесність,  , справедливість, любов до вітчизни, вірність прекрасній дамі. В образі Айвенго втілені ті риси, які письменник хотів би бачити і у сучасних йому аристократів.

І сьогодні непересічне значення мають чесність, шляхетність, почуття людської гідності, мужність, відвага, вірність, здатність до самопожертви в ім'я батьківщини чи друга. 

 План

І. Вступ (твір ,автор,коли відбуваються події,головна думка твору)

Зображення у романі В. Скотта ″Айвенго″ боротьби англосаксів з норманами в ХІІ столітті та зв’язок цих подій з долею головного героя.

ІІ. Основна частина

Вілфред Айвенго - взірець мужності, справедливої шляхетності, чесності.

1. Походження та виховання.

2.Причини позбавлення спадку та вигнання з рідного дому.

3. Айвенго - вірний лицар Річарда Левового Серця.

4. Скромність лицаря та почуття людської гідності.

5. Людяність Айвенго.

6.Відношення до юнака інших героїв.

7.Мужність і майстерність на турнірах.

8.Благородство  і вміння думати про інших.

ІІІ. Висновок

1. Закономірність долі Айвенго.

2. Коріння патріота-у рідній землі.

3.Моє ставлення до героя.

 

Підготовка до контрольної роботи

за романом Вальтера Скотта «Айвенго

 

Літературний диктант

 1.Події, описані в романі В. Скотта, відбуваються…

а) у Франції в Х ст.

б) в Англії в ХII ст.

в) в Італії  в XI   ст.

2. Седрік Сакс вигнав свого сина Айвенго з дому, тому що…

а) не любив його

б) той служив норманському королю

в був не слухняним

3. Королевою турніру в Ешбі обирають…

а) Ревекку

б) леді Алісію

в) леді Ровену   

4. Айвенго виступає на турнірі в Ешбі під ім'ям…

а) Чорний лицар

б) лицар Позбавлений спадку

в) Локсі

5. Після поранення Айвенго лікує…

а) Ревека

б) Ровена

в) Вамба

6. Айвенго не приймав участі у штурмі замку, тому що…

а) його там не було

б) не хотів

в) був тяжко поранений

7. На турнір Айвенго допоміг потрапити…

а) єврей Ісаак

б) Седрік Сакс

в) Вамба

8. Роман «Айвенго» за жанром…

а) історичний

б) пригодницький

в) психологічній

9. Справжнє ім'я Айвенго

а) Локслі

б) Седрік

в) Уілфред

10. Люди у середні віки брали за взірець…

а) лицарів

б) священиків

в) королів

   11. Під прізвиськом Чорний Лицар ховається…

а) Річард Левине Серце

б) Айвенго

в) Ательстан

12. Короля, який правив в той час в Англії, звали…

а) Джон

б) Карл ІІ

в) Річард Левине серце 

 

 Контрольні питання

 

•  Які соціальні прошарки представлені в романі?

(вища королівська верхівка — принц Джон, Річард I;

лицарі — Айвенго, Бpiaн де Буагильбер, Mopic де Бpaci, Фрон де Беф та ін;

духовенство — пpiop Еймер, монахи з різних абатств;

англосаксонські феодали — Седрік, Аттельстан, леді Ровена та ін.; селяни - Гурт, Вамба та ін.; городяни; вільні йомени та ін..

Фактично тут представлена вся Англія ХІІ ст.);

 

• Назвіть основні конфлікти епохи відображені у творі?

(Національний: сакси-нормани, ставлення до євреїв норманів; політичний6 Річард – принц Джон; соціальний закріпачені селяни – феодали).

 

•  Які традиції та звичаї епохи знайшли відображення в романі «Айвенго»?

(Лицарські турніри, королівські прийоми, укладання шлюбів з політичних причин, союз між церквою та владою тощо.)

 

• Які ще засоби допомагають створити історичний колорит в романі?

(За допомогою лексичних засобів: архаїзмів, історизмів; детальних описів вбрання, помешкання героїв, їх побут, звичаїв, традицій).

 

• Які національні та релігійні суперечності висвітлює автор?

 (Вальтер Скотт показав зневагу християн-європейців до єврейського народу, до юдейської віри, до мусульман. У висвітленні цих конфліктів автор виступає як гуманіст, утверджуючи право кожного народу й кожної віри на існування.)

 Встановіть послідовність подій роману:

1. Лицарський турнір в Ешбі.

2. У тій мальовничій місцевості веселої Англії…

3. Айвенго захищає  Ребекку від страшної кари.

4. Вечеря непроханих гостей у СедрікаРотервудського.

5.Викрадення РебеккиБуагільбером.

6. Сакси у полоні Фрон де Бефа.

 

Подумайте:

 «Що визначає характер і долю людини?»

Придумайте герб та девіз для одного з героїв роману та прокоментувати свій витвір.