Джеймс Олдрідж  1918-2015

 

У моїх книжках головна тема 

завжди одна й та сама — вибір.

Вибір шляху, вибір дії,

вибір світогляду.

Дж. Олдрідж

Відомий англійський письменник, народився  10 липня 1918 року в містечку Вайт-Гілз, що в австралійському штаті Вікторія,

Батько був корінним лондонцем   — Уїльям Томас Олдрідж, який редагував місцеву газету. Мати — Едіт Квейль — народилась на острові Мен.

Сім'я проживала у невеличкому глухому селі Стоун Хіллі. Овочами і фруктами займався батько, зате чудовий квітник опікувала тільки мати, і вона вкладала в нього всю свою тугу за рідною Англією. Джеймс був п'ятою дитиною в родині. Заробіток батька був невеликий, а тому одяг ніколи не купували, його шили й перешивали, передавали від старших молодшим. Роки життя, які Джеймс провів у Стоун Хіллі, за його словами, нагадували життя Тома Сойєра.

 Джеймсу з  дитинства доводилось підробляти: по суботах він важив картоплю, а у вільних кутках батькового саду вирощував горох, працював на овочевих складах,  розсильним у редакції однієї з газет.  Одного разу він поставив собі мету: придбати сідло для свого поні. З великими труднощами зібрав гроші. Коли ж нарешті можна було йти купувати сідло, батько був змушений віддати поні молочникові, якому заборгував велику суму. Для підлітка, як сам він згодом свідчив, «це був день справжнього відчаю».

  Олдрідж навчався у державній школі, де виявився його глибокий інтерес до літератури, мистецтва і музики; в комерційному коледжі в Мельбурні.  У 1938 році 20-річний Джеймс переїжджає до Англії і вступає до Лондонського університету. Після  успішного його закінчення Олдрідж працює в редакції газети. Письменник закінчив і Лондонську авіаційну школу.

Під час війни, як військовий кореспондент брав участь навіть у громадянській війні в Іспанії, захоплювався героїзмом її захисників. Під час радянсько-фінської війни перебував у Фінляндії . З початком Другої світової війни Олдрідж був на різних її фронтах: у Греції, Єгипті, Норвегії, Радянському Союзі. Протягом війни письменник тричі приїздив до Москви.

У повоєнні роки він багато подорожував. Побував у багатьох країнах Європи, у Радянському Союзі, Африці, об'їздив всю Австралію. Особисті враження від побаченого і почутого лягли в основу творів письменника

Побував в Україні, у Києві, зустрічався з читачами, давав інтерв'ю. 11 березня 1964 року київська «Робітнича газета» надрукувала статтю «І в мені частка України». У ній Джеймс Олдрідж писав: «Україна нагадує мені країну мого дитинства Австралію. На мою думку, будь-який український хлопчик може впізнати себе в героях моїх дитячих оповідань».

Захоплення - любив рибальство, весловий спорт і полювання, авіацію, і зокрема мистецтво пілотажу,  займався підводними зйомками.  У1955 році він написав навчальний посібник для любителів підводного спорту "Підводне полювання для недосвідчених англійців. Молодший син письменника Томас пристрасно захопився підводним полюванням, і книга батька відіграла вирішальну роль: хлопець, прекрасний плавець і аквалангіст, став зоологом.

В 1938 році переїхав в Англію й почав журналістську діяльність. Під час Другої світової війни працював журналістом та військовим кореспондентом. Став відомим завдяки своїм романам про неіснуючий австралійський штат Святої Єлени.  Найвідоміші твори: - романи: «Справа честі», «Морський орел», «Дипломат», «Мисливець», «Гори і зброя», - збірка оповідань «Золото й пісок», до якої входить «Останній дюйм» та "Акуляча клітка".

Героями творів Дж.Олдріджа є звичайні люди, які у критичній ситуації стають здатними на подвиг. Автор наділяє їх надзвичайною витривалістю, сильною волею, прагненням до справедливості.

Твори Олдріджа перекладено 40-ма мовами. Крім романів та оповідань він пише також нехудожні тексти та працює на телебаченні. В 1972 році Організація Міжнародних Журналістів (Organisation of International Journalists) нагородила його золотою медаллю за його журналістську працю. За його романом Ride a Wild Pony студія Уолта Діснея зняла фільм, а по мотивам My Brother Tom було знято телесеріал.

Помер письменник  23 лютого 2015 у Лондоні.

 

Історія написання новели

 Новела  "Останній дюйм" переносить читачів до іншої країни - Єгипту. І в ній письменник загострює увагу на проблемі взаєморозуміння, стосунків між людьми, самотності та шляхів її подолання.

Ця новела написана за часів Радянського Союзу в 1957 році, коли письменник відпочивав на Чорноморському узбережжі Кавказу. Українською мовою новела була надрукована у збірці "Хлопчик з лісового берега" (К.: Дитвидав, 1959).

Твір "Останній дюйм" захоплює читачів не стільки збігом дивовижних обставин (герой-пілот  береться не за свою справу - він опускається на дно Червоного моря, де з ризиком для життя проводить підводні зйомки морських хижаків для телебачення), скільки своїм внутрішнім драматизмом.

Письменник розкриває складні й болісні переживання Бена: поранений акулами, він збирає останні сили, щоб будь-якою ціною врятувати сина, а

головне - зламати глуху стіну відчуження, подолавши отой "останній дюйм", що відділяв його від власної дитини.

 “Останній дюйм”

 

Сюжет:

Батько й син, які не відчувають спорідненості душ, вирушають невеличким літаком на пустельний острів Аравії. Батько змушений заробляти кінозйомкою акул. Заняття - небезпечне. Виконуючи його , він зазнає тяжкого поранення. Ціною неймовірних зусиль батько й син дістаються до Каїра. Спільна мета – в и ж и т и! – зближує. Їхні стосунки теплішають, вони починають розуміти один одного.

 Тема  твору:

 Проблема батьків і дітей

 Ідея твору:

Спільні дії, які виконують герої твору, щоб в и ж и т и, зближують їх. Варто подолати “останній дюйм”, що розділяє їх. Тільки спільна справа, не іграшкова, а серйозна, яка потребує напруження всіх фізичних і вольових зусиль особистості, здатна зблизити людей.

 Головна думка твору:

Необхідність  боротьби “до останнього дюйма”, а також подолання “останнього дюйма”, що розділяє людей.Батько та син ціноюнадзвичайних випробувань знаходять шлях до серця один одного. Ним вони будуть намагатися йти в подальшому своєму житті. 

Зміст назви твору “Останній дюйм”:

1. Останній дюйм надзвичайно важливий при посадці літака.

2. Останній дюйм – це відстань, яка розділяє батька й сина, відстань їхнього непорозуміння.

Композиція твору:

Експозиція.

Стисла розповідь автора про події, які відбували перед польотом до Акулової бухти.

Зав’язка.

Бен змушений взяти десятилітнього сина з собою. Їхня відчуженість.

Розвиток дії.

Політ до бухти, підготовка до робіт зі зйомкою, спуск під воду, очікування сином батька,

поранення Бена.

Кульмінація.

Неймовірні зусилля, які докладаються і батьком, і сином для того, щоб вижити.

Розв’язка. 

Успішне приземлення на аеродромі Каїра. Початок нових, дійсно родинних стосунків.

 

Словникова робота:

Дюйм (від голл. duim. букв. – великий палець) – одиниця довжини в системі англійських мір, що становить 2,54 см.

 

План  до оповідання:

1.Політ на узбережжя.

2.Бен і Деві ніяк не знайдуть спільної мови.

3.Підводна зйомка.

4.Трагедія.

5.Випробування хлопця в екстремальній ситуації.

6.Шлях до серця сина.

7.Варто подолати останній дюйм.

Робота з текстом.

• Чиїми очима ми бачимо підводне царство?
• Що ми можемо сказати про Бена як про льотчика, кінооператора, людину?
• Чи можемо ми зробити висновки, що перед нами неординарна людина?
• Чому ж сталося так, що він навчився за життя багато, але не навчився розуміти власного сина?
• Чого найбільше злякався Бен? Як це характеризує його?
• Чи змінилося його ставлення до хлопчика? Доведіть.

У діалозі та роздумах з'являються звертання: «хлопчику», «синку», «бідолахо», «малюк»; бажання не налякати Деві, вибачитись перед ним: «Не засмучуйся, якщо я на тебе нагримаю», «намагався говорити якомога м'якше», обіцяв наступного разу взяти кока-коли.

• Чи можемо ми сказати, що льотчик злякався за себе і вирішив під­леститися до хлопчика, щоб той не кинув його?

 

Ні, він більше думав про хлопця. «Десятирічному хлопчикові випало виконати справу, яка була надскладною. Якщо він хоче вижити») («Знову зомлів», — подумалося Бену. Він занурився на кілька хвилин у приємний легкий сон, але прагнув утримати останню нитку свідомості. Він учепився за неї: адже в ній одній був порятунок для сина.

• Чи вдається Бенові зблизитися з хлопцем настільки, щоб той його зрозумів? Що повинно було статися? Хлопець побачив сльози батька, почув щирі слова.

 «Він намацав шлях до серця хлопчика».

 

Висновок до твору:

Новела “Останній дюйм” сповнена глибокого драматизму. Характер юного героя не лише розкривається, а й змінюється, еволюціонує. Хлопець на очах мужніє, зростає його твердість і рішучість. І навіть його сорокарічний батько на кінець оповідання зазнав певної еволюції, і недовіра Деві до нього скорочується до “останнього дюйма”. Даний твір – це своєрідний глибокий роздум про вічні цінності людського життя, про становлення людини, про духовне зближення батьків і дітей.

Які висновки можна зробити з оповідання в контексті проблеми «батьки і діти»?

• Взаємини між батьками та дітьми завжди були серйозною проблемою.
• Найстрашніше за все байдужість, стіна непорозуміння, незнання одне одного.
• Найбільше залежить від батьків, тому що у них більший життєвий досвід.
• Треба пам'ятати, що кожна людина — це цілий світ.

 

«Рецепт успіху»

• Не впадайте у відчай.
• Ніколи не втрачайте бажання жити.
• Повір у себе.
• Найдорожче – це життя.

 

Питання для самостійної роботи:

Запитайте у батьків, за що вони вас люблять?

З яким природним явищем я асоціюю свою сім’ю?

Які три моменти, на вашу думку, можуть стати на перешкоді гармонійним стосункам між батьками і дітьми?

 

 

Теми творів-роздумів за оповіданням Д. Олдріджа «Останній дюйм»:

«Проблема відповідальності  в оповіданні Д. Олдріджа».

«Все в руках хлопчика».

«Порозуміння та єднання людей в екстремальній ситуації»