Сьогодні роман Рея Бредбері актуальний, як ніколи раніше!

ПЛАН ТВОЇХ ДІЙ:

1) ознайомся з біографією письменника -      дивитися відеоурок
2) прочитай роман "451 градус за Фаренгейтом"
3) переглянь відеоурок "Аналізуємо роман Р.Бредбері" та виконай завдання
4) охарактеризуй образ Гая Монтега

 

 

СЛОВНИК

Цивілізація — розвинене суспільство з високою матеріальною культурою, передовою наукою, технікою.

Культура — усі матеріальні й духовні цінності, створені розумовою та фізичною працею.

Абсурд — безглуздя.

Крах – катастрофа.

 

Антиутопія — вигадане суспільство, яке є антитезою утопії. Зазвичай для нього характерний гнітючий суспільний контроль, що здійснюється авторитарним або тоталітарним урядом.

 

П'ять цікавих фактів про роман Р. Д. Бредбері «451° за Фаренгейтом»

1. Основну увагу в романі приділено спаленню книжок. Слід зауважити, що температура горіння паперу насправді складає 451° за Цельсієм. За визнанням самого автора, він припустився цієї помилки через те, що пожежник, за консультацією до якого Бредбері звернувся перед написанням свого бестселера, сплутав температурні шкали.

2. Уперше «451° за Фаренгейтом» було видано у журналі «Playboy» 1953 р.

3. Роман, який приніс письменникові статки та популярність, було написано за друкарською машинкою, яку Бредбері взяв напрокат у бібліотеці.

4. У романі «451° за Фаренгейтом» Рей Бредбері передбачив багато технічних нововведень, що з’‎явилися після видання його твору: навушники для широкого загалу користувачів, телевізор з пласким екраном, банкомати та багато іншого.

5. 1938 року Рей Бредбері закінчив середню школу, на чому його формальна освіта завершилася. Подальшу освіту, за його власними словами, він здобув у бібліотеці, у якій перебував день у день, зачитуючись творами Дж. Б. Шоу, В. Шекспіра, Р. Л. Стівенсона та Ч. Діккенса.

                         НАТОВП І ВЛАДА; СКЛАДНЕ ПРОЗРІННЯ ОСОБИСТОСТІ В ТОТАЛІТАРНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

         Шпигунські пристрасті, детектив, бойовик, інтригу, фантастику змішано в романі-антиутопії Рея Дуґласа Бредбері «451° за Фаренгейтом», наче у різнобарвному коктейлі. А фінал — як у «новій» драмі: відкритий... Він — на розсуд читача, для його міркувань і здогадів. І це робить роман незвичайним, захопливим, повчальним, хоча про мораль, ідею твору — у письменника ані слова. З одного боку, він ніби зазирає в майбутнє, застерігає від помилок, які можуть у тому майбутньому мати фатальні наслідки, а з іншого — говорить про минуле: тоталітарний режим, трагедію особистості в ньому, жорстоке переслідування інакомислячих, самвидав тощо.       Про це поміркуємо сьогодні на уроці.

— розгляньмо взаємодію натовпу та влади в тоталітарному суспільстві, а також дослідімо, наскільки дорого коштуватиме особистості прозріння в такому суспільстві.

     Натовп — це скупчення неорганізованих людей, стурбованих фактором зовнішньої провокації. Натовп можна охарактеризувати як тимчасове об’‎єднання великої кількості людей, що мають безпосередній контакт між собою та майже ідентично реагують на певні стимули. Натовп навіть має власну класифікацію та багато різновидів. Ознайомимося з деякими з них.

      Випадковий натовп можна спостерігати на місці дорожньо- транспортної аварії. Він складається із зацікавлених перехожих, які затрималися на деякий час. Такий вид натовпу може зберегтися навіть після від’‎їзду винуватців аварії. Це пов’‎язано з процесом так званого емоційного кружляння — натовп по колу відтворює ту саму розповідь, додаючи до неї власні емоції та свій погляд на ситуацію.

      Експресивний натовп — це скупчення людей, які відверто виражають свої емоції: радість, горе, гнів, заперечення. Одним із варіантів експресивного натовпу є екстатичний натовп, що може виникати під час релігійних обрядів, шалених карнавалів чи концертів музичних кумирів, коли індивіди молитвами, ритуалами, музикою, піснями, танцями або іншими спільними діями доводять себе до стану шаленства.

     Конвенційний натовп складається з людей, які поєднані спільними інтересами та дотримуються низки правил. Та конвенційний натовп діє відповідно до правил лише до певного моменту. Прикладом цього виду натовпу можна назвати групи вболівальників — фанатів футбольних команд тощо, які підтримують своїх кумирів на стадіонах.

     Дієвий натовп — соціальна психологія приділяє особливу увагу вивченню саме цього різновиду натовпу. Його вважають найбільш значущим у соціально-політичному відношенні. У свою чергу, дієвий натовп поділяють на такі підвиди: агресивний, панічний, здирницький (бунтівний не розглядатимемо).

 

 

 

 

 

   Агресивним натовпом рухають ненависть і гнів. Це маса людей, яким притаманна жага вбивств та руйнувань.

    Панічний натовп об’‎єднує людей, які намагаються уникнути небезпеки, реальної або вигаданої.

    Люди, які належать до здирницького натовпу, прагнуть надбання певних матеріальних цінностей — це можуть бути звичайні мародери або ошукані вкладники фінансових пірамід, їхня головна особливість — емоційна єдність, але при цьому є неминучим конфлікт цінностей, за які бореться натовп, адже цих цінностей не вистачить на всіх охочих.

    Особливості поведінки натовпу, сила маси людей залежать від психологічних якостей та індивідуальностей лідерів цього натовпу.

    Натовп має схильність до крайнощів, збуджують його лише сильні подразники. Почуття маси завжди дуже прості й надмірні. Відповідно, тому, хто бажає впливати на цю масу, не потрібна перевірка логічності та послідовності своїх аргументів: навпаки, він має перебільшувати та постійно повторювати те саме. Від ватажка натовп вимагає сили, навіть насилля, доброту ж сприймає як прояв слабкості. Ватажок повинен мати сильну волю й бути фанатично відданим ідеї, яку намагається донести до решти; саме це дає йому можливість впливати на масу. До жахливих наслідків може привести надання влади людині, наділеній привабливістю у поєднанні з твердими переконаннями та вузькістю розуму. Така людина легко може перетворити натовп із аморфної маси на руйнівну матеріальну силу.

     Одним цікавим фактором масової поведінки, який згадано в багатьох описах дій натовпу, є однаковий вираз людських облич. Це пояснюється тим, що сильне переживання певного емоційно-афективного стану впливає на мускулатуру обличчя та спричиняє напруження тих самих м’‎язів у багатьох людей. Обличчя стають схожими, з’‎являється узагальнене обличчя маси. Через це явище виникає чимало труднощів під час спроб ідентифікувати учасників масових заворушень.

      Натовпом, масовою свідомістю можуть маніпулювати ЗМІ, які підконтрольні певним лідерам відповідно до цілей цих лідерів (політиків, олігархів, представників владних структур та ін.).

Завдяки ЗМІ інформацію можна:

■ спотворити за допомогою неповного, одностороннього подання; так званий фрагментарний спосіб поширення інформації (масив інформації подрібнюють на менші масиви або подають єдиним неопрацьованим потоком, що не дозволяє пересічному індивіду сформувати цілісну картину подій);

■ відредагувати, додавши власні домисли та коментарі (значну частину спотворень у поданні інформації спричинено індивідуально-психологічними особливостями поширювачів інформації, особистими політичними симпатіями);

■ інтерпретувати у вигідному для замовника цієї інформації світлі;

 

Одним цікавим фактором масової поведінки, який згадано в багатьох описах дій натовпу, є однаковий вираз людських облич. Це пояснюється тим, що сильне переживання певного емоційно-афективного стану впливає на мускулатуру обличчя та спричиняє напруження тих самих м’‎язів у багатьох людей. Обличчя стають схожими, з’‎являється узагальнене обличчя маси. Через це явище виникає чимало труднощів під час спроб ідентифікувати учасників масових заворушень.

Натовпом, масовою свідомістю можуть маніпулювати ЗМІ, які підконтрольні певним лідерам відповідно до цілей цих лідерів (політиків, олігархів, представників владних структур та ін.).

Завдяки ЗМІ інформацію можна:

■ спотворити за допомогою неповного, одностороннього подання; так званий фрагментарний спосіб поширення інформації (масив інформації подрібнюють на менші масиви або подають єдиним неопрацьованим потоком, що не дозволяє пересічному індивіду сформувати цілісну картину подій);

■ відредагувати, додавши власні домисли та коментарі (значну частину спотворень у поданні інформації спричинено індивідуально-психологічними особливостями поширювачів інформації, особистими політичними симпатіями);

■ інтерпретувати у вигідному для замовника цієї інформації світлі;

■ приховати, водночас акцентуючи увагу на окремих сторонах події, замовчуючи інші, що створює додаткові можливості для маніпулювання аудиторією (наприклад, створити так званий інформаційний шум, тобто знизити міру сприйняття фактів за рахунок подачі такої кількості новин, за якої стає неможливим їхнє сортування);

■ спотворити — подати неперевірену інформацію, що є певним маніпулятивним прийомом, адже відповідно до закону випередження (сформульованому ще 1925 р. американським психологом М. Лундтом) будь-яке перше повідомлення про подію справляє значно сильніший уплив на аудиторію, ніж наступні;

■ поширювати з акцентуванням уваги на певній особливості як єдиному правильному варіанті. За рахунок цього створюватиметься ілюзорний ефект підтримання трансльованої ЗМІ ідеї більшістю, що призведе до небажання індивіда відкрито висловлюватись, побоюючись будь-яких санкцій, якщо його точка зору не схожа на погляди більшості. Чим частіше це повідомлення повторюватиметься у ЗМІ, тим більше зростатиме небажання людини публічно говорити — так звана модель спіралі мовчання.

— Влада в тоталітарному суспільстві зацікавлена в тому, щоб народ, маси були покірними, духовними рабами, які приймали все, що ця влада їм запропонує. Прозріння буває важким і небезпечним, як це показано у творах Р. Д. Бредбері, зокрема у романі «451° за Фаренгейтом».

 

♦ Згадайте, яка книга перевернула душу Монтега? Чому він намагається врятувати саме її? (Він врятував Біблію, зокрема, Книгу Екклезіаста, де сконденсована мудрість століть. Герой книги, як і мудрець Екклезіаст, впевнений, що все повернеться на круги своя.)

 

♦ З книги почалося одужання Монтега, але з книгою в його життя увійшло страждання. Що йому довелося пережити після того, як він сховав у себе книги? (Підозра, недовіра, зрада дружини, відмова сусідів від спілкування з ним, підпал його будинку, переслідування, втеча героя і т. ін.)

 

♦ Роман завершується масштабною війною та бомбардуванням, але наприкінці твору звучить легенда про Фенікса. Для чого автор уводить цю легенду? Коментар вчителя. Важливе місце в романі посідає тема Апокаліпсису.

 Апокаліптичні бачення світу сформувалося в американській фантастиці після вибуху атомної бомби в

1945 р. Протягом всієї розповіді в «451° за Фаренгейтом» трапляються згадки про майбутню війну. І не випадково книга закінчується вибухом атомної бомби. Бредбері вважає, що потрібно повернути світ до початкової точки відліку.

ПАСПОРТ ТВОРУ

 

Автор	Р. Д. Бредбері
Назва	«451° за Фаренгейтом»
Рік написання	1953
Жанр	Соціальна антиутопія
Тема	Побудова суспільства в майбутньому. Тяжке прозріння людини в тоталітарному суспільстві
Ідея	Читання книг, освіта врятують світ від загибелі
Проблематика	Знецінення культури, тотального контролю, інакомислення, натовп і влада
Символіка	Механічний пес — символ тоталітаризму, репресії, він нагадує про покарання за незгоду з суспільством, за намагання вибитися із «загального кола»

ВИСНОВОК: Зазираючи на кілька століть уперед, Бредбері робить висновок: людство і людина прямують не туди, а на цьому хибному шляху вони втрачають усе світле, прекрасне, радісне. Але він вірить у духовне відродження людини. А якщо в серці хоча б однієї людини переможе добро, світ ще не загинув, людство ще може врятуватися. У романі висловлено мрію про людину, душа якої горнеться до прекрасного і яка поверне світу гармонію. Можливо, цією людиною з душею стане Ґай Монтеґ.